Інформація з сайту "Українська літературна газета". 

Міжнародний проєкт «Музично-поетичний салон «Камертон» проводить конкурс відеопоезії!

Шановні автори! На час, коли карантин унеможливив проведення запланованої нашим проектом концертної діяльності, ми пропонуємо взяти участь у додатковому автономному конкурсі.

Ми приймаємо відеоролики, зняті різними апаратними засобами в різних жанрах, оброблені або цілком створені комп’ютерними методами. Час звучання – до 5 хвилин.

До участі в конкурсі допускаються всі охочі автори віком до 45 років. Брати участь може громадянин будь-якої країни. Кількість авторів ролика не обмежена. Цілі і завдання конкурсу – вільні, як і сама поезія. Кількість роликів від одного учасника – від одного до трьох. Поетичний текст повинен бути українською мовою.

Роботи приймаються в двох номінаціях:

– виконані вірші автором (можна кліп на вірш).

– вірші сучасного автора, які читає не автор (можна кліп на вірш).

Учасники надають посилання на відео, розміщене на будь-якому відеохостингу. Обов’язково розміщення в підписі до ролика-здобувачеві тега #КАМЕРТОН_відеопоезія. Не дозволяється присутність у підписі до відео згадки про інші фестивалі / конкурси або їхні теги.

Для участі у заході потрібно відправити заявку по електронну пошту lira7@ukr.net із позначкою «Конкурс відеопоезії – КАМЕРТОН».

У заявці вказується:

    ПІБ учасника, коротка автобіографія (до 2-х абзаців).
    Посилання на конкурсний ролик.
    Адреса електронної пошти.
    Назва ролика.
    Автор тексту (музики).
    Автор відео.
    Знімальна група.
    Посилання на власний профіль / сторінку у «Фейсбуці».

До конкурсу допускаються роботи, розміщені в мережі Інтернеті не раніше 1 січня 2018 року.

До конкурсу допускаються роботи, раніше брали участь в інших конкурсах та фестивалях (але в підписі до ролика не допускається згадки інших фестивалів / конкурсів або наявність їхніх тегів).

Терміни проведення конкурсу:

Початок прийому робіт – 16 квітня 2020 р.

Закінчення прийому робіт – 15 травня 2020 р.

Оголошення шорт-листа листа (10 учасників) – 25 травня 2020 р.

Оголошення переможців (1–3 місця) – 1 червня 2020 р.

Призи:

– Публікація на сайті Національної спілки письменників України та на сайті «Українська літературна газета».

– Іменні дипломи.

– Книги та сувеніри від членів журі.

– Першим трьом переможцям – картини від художниці Наталії Череднюк!

Журі:

– композитор, диригент, заслужений діяч мистецтв України, віце-президент Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду імені М.В. Лисенка, праправнук видатного композитора Миколи Лисенка – МИКОЛА ЛИСЕНКО (голова журі);

– кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (НМАУ), перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. М. В. Лисенка ЛЮБОВ ЛИСЕНКО;

– поет, лауреат Всеукраїнських премій імені Олександра Олеся, Г. Тютюнника, А. Криловця та В. Скуратівського, секретар НСПУ по роботі з молодими авторами ЮЛІЯ БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА;

– поетка, журналістка, літературна редакторка, кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри кіно-, телемистецтва КНУ ім. Тараса Шевченка, керівниця відділення суспільних комунікацій Київської малої академії наук, авторка трьох поетичних книг ОЛЬГА ОЛЬХОВА;

– переможець літературного конкурсу імені Григора Тютюнника (2018), міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», «Молода КороНація», володар спеціальної відзнаки конкурсу «Коронація слова» «Terra інклюзія» ОЛЕКСАНДР КОЗИНЕЦЬ;

– поет, прозаїк, перекладач, літературний редактор, автор пісень на власні слова та на вірші інших поетів, член Національної спілки письменників України СЕРГІЙ ЦУШКО;

– актор, телеведучий, прозаїк і поет ВАСИЛЬ ЧЕРНЯВСЬКИЙ;

– актор, засновник і керівник Театральної студії «Ромео і Джульєтта» ІРИНА КАРПЕНКО.

Оцінюються роботи за 100-бальною системою. 60 балів виставляють члени журі. 40 балів – глядачі.
Бали рахуються за репости публікації, яка буде розміщена в групі «Молоді автори України у «Фейсбуці»: https://www.facebook.com/groups/642730803224154/ з розрахунку: 10 репостів = 1 бал.

 Організатори конкурсу:

«Кабінет молодого автора Національної спілки письменників» та Міжнародний благодійний культурно-науковий родинний фонд імені Миколи Лисенка.

“Поезія – це найвеличніша форма, в яку може втілитися людська думка"
Альфонс де Ламартін

Шановні аргонавти, сьогодні ми відзначаємо Всесвітній день поезії! І святкувати будемо його з поетесою Юлією Бережко-Камінською!

Юлія Миколаївна Бережко-Камінська - українська письменниця і журналіст, член Національної спілки письменників України та Всеукраїнської літературної асоціації «Конгрес літераторів України». Авторка 4 книг поезій («Є задля чого нам жити», «Контрасти», «Між видихом і вдихом», «Так хочеться жити», «Невідворотнє», більше 350 публікацій у періодиці. 

  

За думкою Юлії Миколаївни: «Поезія – це камертон, який налаштовує на вірне звучання».

А ще, Юлія Миколаївна – наша замлячка й випускниця Академічного ліцею, яка не забуває рідний ліцей і дорогих учителів. Зустрічі з поетесою завжди святкові, теплі, щірі, сповнені добром та любов'ю.

Пані Юлія – переможець багатьох літературних конкурсів: всеукраїнського літературного конкурсу імені Григора Тютюнника (2017 р., 1 місце); міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» (Канів, 2017); міжнародного фестивалю «Зірка Різдва» (2017 р.); Всеукраїнського літературного конкурсу «Відродження поезії – 2017» (Одеса, 2017 р.), вона – лауреат премії «Літературний Олімп» (І місце у номінації «Поезія»), інших конкурсів.

Понад 40 поезій Юлії покладено на музику, дві пісні створені у співавторстві з народним артистом України Ігорем Покладом.

Повністю погоджуємося із Іваном Драчем, українським поетом, перекладачем, кіносценаристом, драматургом, який сказав:

«Серед багатьох сучасних молодих поетів виокремлюється творчість Юлії Бережко-Камінської. Вона пише стисло, глибоко, осмислено, сконцентровано, незаангажовано, у неї прекрасна органічна мова, свіжі образи, відсутність штучності і надуманості. Їй є що сказати. І вона це робить достойно».

Юлія Бережко-Камінська:

Не омини мене милістю бути у серці Твоєму,
В якім у кільцях галактик нові визрівають зорі,
І десь блукає планета, де – осінь в забутім Едемі
Останні струшує яблука на простирадла історій.

Зі святом поезії! 

Творчої наснаги та легких й сильних поетичних крил вам, дорогі юні поети!

19 березня 2019 року учні академічного ліцею взяли участь у V обласному фестивалі виконавської майстерності «Поетичний камертон Ліни Костенко: патріотичні лейтмотиви».


Свято відкрили  міністр культури України, народний артист України Євген Миколайович Нищук та перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Богданович Балонь.


Неочікуваним сюрпризом став  подарунок від Євгена Нищука, який  разом з херсонськими школярками прочитав вірш Ліни Костенко "Крила" і привітав Ліну Василівну з днем народження.

Омельчук Анна, учениця 9 ІНФ класу – переможець міського етапу у категорії «автори», гідно представляла академічний ліцей на фіналі обласного фестивалю. Вона прочитала авторський вірш, присвячений Ліні Костенко, та скористалася нагодою виступити перед «відкритим мікрофоном» на поетичному майданчику у фойє музичного училища – презентувала власну поезію, додавши ще одну творчу пелюстку до вітальної квітки Ліні Василівні.


Почесно, що вірш Омельчук Анни буде опублікований на сторінках п’ятого випуску веб-видання «Пелюстки для Ліни» обласної бібліотеки для дітей ім.Дніпрової Чайки.

Гудіна Анна – переможець міського етапу, та Логвінова Юліана, учениці 9 ІНФ класу, представили свої малюнки-ілюстрації до творів поетеси у категорії «художники-ілюстратори» творів Л.Костенко. Їхні роботи зайняли гідне місце у розгорнутому в святковій залі вернісажі образотворчих робіт лауреатів та учасників Фестивалю.

Учасники фестивалю із задоволенням взяли участь у Гала-концерті лауреатів, родзинкою якого став виступ народних артисток України сестер Лесі та Галі Тельнюк, які виконали декілька ліричних творів Ліни Костенко.

Тож день народження Ліни Василівни широко відзначили в Херсоні, у колі друзів, доторкнулися до дивовижного і яскравого світу художнього слова видатної української письменниці.

Євген Нищук, шанувальник творчості Ліни Костенко та чудовий актор, закликав присутніх шанувати талант Ліни Костенко. Міністр культури зазначив, що йому надзвичайно приємно вітати учасників мистецької події саме в день народження видатної української поетеси та письменниці - Ліни Василівни Костенко, творчість якої є завжди сучасною й актуальною. Він сказав:

«Ліна Василівна - це неймовірно талановитий митець та особистість, яка високо тримає камертон людської справжності. Я дуже дякую організаторам, що тут, в музичному училищі, започатковано цей поетичний фестиваль. Сама природа і весна пробуджує надію, надію на те, що все про що ми мріємо, справдиться. Мистецтво і культура рятують цей світ. Я дуже дякую усім, хто прививає цю любов дітям до культури, до слова, до музики, до танцю, до співу, до живопису, до прекрасного. Присутні тут юні дівчата і хлопці вже розуміють, що через культуру можна зробити дуже багато для своєї родини, міста і країни».

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки

Учням 8 РГФ класу сьогодні випала нагода зануритися в наповнений барвами і світлом живописний світ майстра поетичного слова й живопису Анатолія Кичинського, зустріч з яким відбулася в дні проходження ІІІ Південного фестивалю «Книжковий Миколай».

Жваве спілкування ліцеїстів з одним із найвідоміших сучасних поетів-ліриків, нашим земляком, лауреатом Національної премії імені Т.Г. Шевченка, літературних премій: обласної ім. І. Кулика, усеукраїнських ¬ ім. Павла Усенка, Бориса Нечерди, лауреатом міжнародних фестивалів поезії “Київські лаври” та “Слов’янські обійми” (Болгарія),  володарем Міжнародної літературної премії ”Летюче срібне перо” (Болгарія) було сповнене лірикою, роздумами про головне в житті, філософськими пошуками.

 

 

Майстер презентував сповнені безмежною любов’ю до рідного краю живописні роботи «Місячна ніч», «Херсонщина степова», «Вечірня заграва», «Дорога вздовж осені», «Переджнив’я України» та багато інших і подарував ліцею декілька фотокопій своїх картин.
Теплі враження від сьогоднішньої зустрічі можна буде пригадати нашім читачам, відкривши вісімнадцятої збірку А. Кичинського «Жива і скошена тече в мені вода», яка поповнила фонд бібліотеки ліцею.

Ліцеїсти вдячні Анатолію Івановичу за цікаве спілкування та сподіваються на наступні зустрічі.

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки

Колаж автора

Безкраї простори наших степів з’явилися з-під легких змахів літературного пензля ліцеїстів - поетів-аматорів, яких зібрала Літературна майстерня бібліотеки ліцею 21 листопада 2018 р. Вони окрасили різнобарвними поетичними рядками наші небосхили й водограї, поля й лани, озера та ліси.

Ведучі Борідько Ольга та Кравченко Єлизавета, учениці 8 ІНФ класу,  не тільки направляли хід заходу під назвою «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», а й долучалися до читання авторських поезій.

Учасники Омельчук Анна (9 ІНФ), Бєляєва Марія (9 РГФ), Борідько Ольга (8 ІНФ), Чечуй Єлизавета (9 ІНФ), Савка Іванна (8 МПН) читали свої вірші про безмежну любов до нашої країни, до природи, розмірковували про дружбу та кохання, ділилися найпотаємнішими думками.

Сьогодні лунали вірші Ліни Костенко у виконанні Бєляєвої Марії, з 9 РГФ класу, та вірш "Хотіла б я піснею стати" Лесі Українки, який натхненно прочитала  Гідулянова Юлія, учениця 8 РГФ класу.

Неочікуваним і радісним сюрпризом стала участь у заході талановитої поетеси, випускниці ліцею Левакіної Анастасії, яка зараз проходить практику в ліцеї. Вона прочитала свої нові поетичні твори й пообіцяла взяти участь у наступній Літературній майстерні.

Насамкінець Єжова Т.М., завідувач бібліотеки, запропонувала гру «Назви автора». За правильну відповідь учасник отримував картку-сувенір із віршем загаданого українського поета та з афоризмами Григорія Сковроди на звороті.

  

Поезія допомагає нам жити разом. Найтонші та найглибші почуття випромінюють ті,  «хто серцем чує». Сподіваємось, що всіх учасників Літературної майстерні назавжди заполонило чарівне поетичне слово.

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки
Колажі автора

Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. 17 жовтня відбулося перше засідання Літературної майстерні у бібліотеці ліцею під назвою «Давайте почитаємо! Перші кроки в Літературу».

Ведучі літературного заходу Шкуренко Єлизавета, Мартинова Катерина, Дронова Олександра, учениці 8 ІНФ класу, направляли  хід вечора і пропонували долучитися до певного його розділу юних поетів, які порадували своїми творами шанувальників поетичного слова.

Хороші вірші - завжди таємниця. Тож коли звучали вірші Афанасьєвої Софії про дуже-дуже особисте; Савки Іванни (8 МПН) про Україну, природу, зокрема декілька - про чарівність моря; Костюк Світлани (8 ПНФ) про Україну, ліричні поезії; Силецької Яни (9 РГФ), неймовірно цікаві вірші у жанрі дитячої поезії; Чечуй Єлизавети (9 ІНФ), яка прочитала власні ліро-епічні твори, баладу, поезії про любов, про матір, натхнення; Мартинової Катерини (8 ІНФ), яка здивувала і заінтригувала усіх фрагментом з власної книги у жанрі фентезі, у затишний зал бібліотеки незримо завітали й музи поезії з далекого Парнасу, що відчули і учасники, і гості літературного заходу.

На вечорі звучав аудіо-фрагмент «Гонта в Умані» у виконанні Сергієнко Олександри, випускниці минулого року, з поеми Т.Г. Шевченка «Гайдамаки», який вона напередодні принесла до бібліотеки, бо дуже хотіла взяти учать у літературному заході. Тож наші активні літератори минулих років традиційно беруть участь у творчих вечорах, навіть знаходячись далеко, вже у потягу, вони заочно присутні у залі.

Завідувач бібліотеки подякувала присутніх за активність і відкритість, побажала великих творчих успіхів, натхнення та наснаги й запросила до нової зустрічі в листопаді.

Сподіваємось, що світ побачить ще не один збірник чудових творів майбутніх поетів та прозаїків, сьогоднішніх аматорів слова, які вже зараз чують, як шепоче дощ, співає квітка, сміється небо й можуть говорити про прекрасне не буденно, а римованими словами.

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки
Фотоколажі автора

Неможливо не впізнати стиль нашої поетеси - ліцеїстки Вікторії Кравченко. І незважаючи на те, що Вікторія зараз навчається у місті Лева, магія поезії знову нас поєднала.

Усім відомо, що музи опікуються усіма, хто прагне до прекрасного...

Читайте далі на сторінці "Золоте руно" ("Вірші ліцеїстів") 

Шановні аргонавти! Впевнені, що ви знаєте і любите творчість Редьярда Кіплінґа. Тому нагадаємо вам, що 30 грудня 2015 р. виповнилося 150 років від дня народження вашого улюбленого письменника.

З Ред’ярдом Кіплінґом, одним із найславетніших письменників Англії, ми вперше зустрічаємося ще в дитинстві, читаючи про дивовижні пригоди Мауглі, про химерну кішку, яка «гуляла, як сама собі знала», або про чемне й допитливе слоненя, якого підступний крокодил ухопив за носа, що перетворився відтак на довгий хобот. Але спадщина Кіплінґа зовсім не вичерпується «Книгою джунґлів» та казками, однаково цікавими і для малечі, і для дорослих. До світової літератури Кіплінґ увійшов насамперед як визначний новеліст, автор нарисів та романів, що перевидаються й досі десятками мов, і, звичайно, як поет, віршами якого захоплювалися Марк Твен, Бертольд Брехт, Ернест Хемінгуей та багато інших знаних і незнаних письменників та їхніх читачів... 

Джозеф Редьярд Кіплінґ став першим англійцем, якому за літературну творчість присуджено Нобелівську премію (1907 р.). А його книжки побили усі рекорди за кількістю перевидань (у 1900 р. вийшло, наприклад, сімнадцяте  (!) видання «Балад з казарми»).   

Джозеф Редьярд Кіплінґ (1865-1936) — один з письменників, який зумів жити повноцінним життям, подорожувати багатьма країнами світу (Кіплінг об'їздив   півсвіту,   довго   жив у Сполучених Штатах, відвав Китай, Японію, Австралію, Африку), познайомитися з безліччю людей. Він відкрив таємниці прекрасних людських стосунків, написав багато книг про героїв, які за будь-яких обставин залишаються вірними високим моральним принципам і законам. 

Редьярд Кіплінґ значну частину своїх творів присвятив художньому дослідженню питання, як людина, відкриваючи новий світ, зберігає цілісність своєї особистості. Його вірш «Якщо» можна сприйняти як послання-заповіт мудрого наставника, звернене до кожного з нас.

У вірші Кіплінґа «Якщо» звертає на себе увагу поєднання суперечливих явищ буденного життя. Ліричний герой на початку вірша мусить зберігати спокій всупереч загальній паніці, щоб далі поставити все на кін. У вірші поєднуються фантазія, романтика, мудрість філософа і простота воїна. Використані лексичні засоби показують перевагу високих моральних цінностей над нетривкими матеріальними здобутками.

Анафора (єдинопочаток) дозволяє автору окреслити кожний з надзвичайно важливих моментів людського життя і таким чином створити певну модель світосприйняття і способу поведінки в екстремальних ситуаціях. Поет веде свого ліричного героя саме до таких рішень, які творять людину. Кіплінг передає почуття ліричного героя у стані між життям і смертю. Але увага автора зосереджена не на приреченості героя, а на сприйнятті надзвичайних ситуацій як буденних. Отже, коли людина у щоденному житті керується нормами та правилами, прийнятними для людського суспільства, то у час випробувань вона чинить згідно з виробленими оцінками, із сформованими поняттями обов'язку, відповідальності, моральної стійкості.

Ідеал Кіплінґа — перемога активного творчого людського духу над усім закляклим і нерухомим,— із рідкісною силою стверджений насамперед його поезією, лишається близьким і зрозумілим для будь-якої епохи, і в цьому, напевно, й полягає таємниця високої внутрішньої напруги, з якою й тепер звучать нам поетові вірші. Не випадково до їх популяризації прикладались такі прекрасні перекладачі, як М. Лозинський, М. Гумільов, С. Маршак, К. Симонов, Є.Сверстюк, В. Стус.
 

Протягом свого життя людина прагне осягнути навколишній світ. Як охопити красу, велич, як відрізняти прекрасне від потворного? Чи варто витрачати час на накопичення матеріальних статків? А може, найважливіше — бути людиною?

Р. Кіплінґ  

Переклад Василя Стуса

Коли ти бережеш залізний спокій
всупір загальній паніці й клятьбі,
коли наперекір хулі жорстокій
між невірів ти віриш сам собі.

Коли ти вмієш ждати без утоми,
обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому
і власним не хизуєшся добром.

Коли тебе не порабують мрії,
в кормигу дум твій дух себе не дасть,
коли ти знаєш, що за лицедії —
облуда щастя й машкара нещасть.

Коли ти годен правди пильнувати,
з якої вже зискують махлярі,
розбитий витвір знову доробляти,
хоча начиння геть уже старі.

Коли ти можеш всі свої надбання
поставити на кін аби за мить
проциндрити без жалю й дорікання —
адже тебе поразка не страшить.

Коли змертвілі нерви, думи, тіло
ти можеш знову кидати у бій,
коли триматися немає сили
і тільки воля владно каже: стій!

Коли в юрбі шляхетності не губиш,
а бувши з королями — простоти,
коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
нічим тобі не можуть дорікти.

Коли ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: ти єси людина
і землю всю своєю назовеш.

 Felici navigatione!

 Єжова Т.М., завідувач бібліотеки