Вибір богів олімпійських - вони це читали найбільше

Archive for 2017

"Висота" - на Відкритому літературному конкурсі "Я зміг"

Автор : Єжова Тетяна
Відкритий літературний конкурс для дітей «Я зміг» - чудова можливість продемонструвати літературні здібності. Скористалася цією можливістю Фролова Яна, учениця 9 УІФ класу, яка поділилася враженнями від краси українських Карпат, розповіла про подолання власного страху висоти в нарисі "Висота", який вона надіслала для участі у творчому змаганні.

Дипломи учасникам і переможцям конкурсу було вручено під час святкового фіналу Конкурсу  в рамках проведення ІІ Південного фестивалю книги та читання «Книжковий Миколай», який відбувся в ККЗ "Ювілейний" 17 грудня. 

Яна не вперше бере участь у літературних конкурсах, демонструючи вже власний стиль і зростаючу майстерність. Побажаємо Яні натхнення та подальших творчих успіхів!

Висота

 
Ми дивні люди… Такі рішучі й сильні глобально, адже підкорили течії найбурхливіших річок, взяли гору над атомами, злетіли в небо… Однак кожен із нас такий слабкий перед власними маленькими страхами! Хтось боїться темряви, хтось – машин, собак чи навіть метеликів, а одна моя подруга з острахом ставиться до каштанів. Ми таки дуже дивні люди…

Я спокійно їжджу в ліфті, лягаю спати з вимкненим світлом, не лякаюся, почувши за спиною гавкіт собаки, і не тікаю зі стежки, завбачивши ящірку чи жабеня. Найбільшим моїм страхом завжди була висота. Скільки себе пам’ятаю, друга сходинка драбини – це вже занадто. Якось я ледь не впала, підіймаючись до літака, – настільки злякалася. Навіть удома, коли виходжу на балкон, не дивлюся униз, бо це ж другий поверх! Так, я, мабуть, теж дивна людина…

Одного разу ми з батьками поїхали в Карпати. Навколо були неймовірні пейзажі: скільки бачило око – усе вкрите білим-білим снігом, а далі стіною стояли височенні темно-зелені смереки. Природа нагадувала мені стареньку чорно-білу листівку, яку в дитинстві мені показала бабуся. 


Тато запропонував поїхати підйомником, щоб побачити ще чарівніші краєвиди та навіть Говерлу.


Я довго вагалася, навіть плакала, але батько наполіг. Я їхала в хиткій кабінці, заплющивши очі… Раптом почула, як захоплено зойкнула поряд мама. Машинально мої повіки кліпнули, і я побачила те, що не зможу забути ніколи… Навколо була дивовижна краса! Мені здавалося, що ми знаходимося на вершині Всесвіту, де немає нічого, крім чистого срібла снігу та повітря. Наді мною пливло небо, таке яскраво-блакитне, наче виткане з шовку. Чи думала я тоді про страх? Чи відчувала, що знаходжуся на неймовірній висоті? Ні… Усередині мене відбувалося диво…


Лише з’їхавши донизу, я зрозуміла, що мій страх висоти минув, подоланий красою природи. Це було неймовірне відчуття, яке не переказати словами. Я була сповнена сили й наснаги, адже відтоді перестала боятися. Я посміхалася батькам і світові…


У кожної людини в житті має бути той момент, коли вона долає власні ланцюги, що заважають її душі злетіти. І всі на світі одного дня зрозуміють: треба вірити у свої сили, бо ми не дивні, ми – дивовижні!


Принаймні я тепер зі свого балкону можу не лише роздивлятися горизонт, а й пошукати, де ховається моя найкраща у світі кішка.


 

Фролова Яна, 9 УІФ клас

Осінні барви

Автор : Єжова Тетяна
Талановиті люди бачать прекрасне за будь-якої погоди або пори року. 

Пропонуємо зануритися у барвисту осінь Ломової Єлизавети, учениці 10 ІНФ класу, англо-польської філології, постійної учасниці та переможця обласного етапу Всеукраїнського заочного конкурсу робіт юних фотографів «Моя Україно!».


Дивитись далі

Читати далі







Я знов закохалась у посмішку...

Автор : Єжова Тетяна

Вікторія Торі (Кравченко Вікторія)
Я знов закохалась у посмішку,
І знову відчула весну.
А в тім міжвеснЯному проміжку
Не знала, навіщо живу!
Стомилася жить для майбутнього,
І спати, і спати весь час!
Прокинулась раптом могутньою,
Готовою вірити… в нас.

                 /Вікторія Торі/


Неможливо не впізнати стиль нашої поетеси - ліцеїстки Вікторії Кравченко. І незважаючи на те, що Вікторія зараз навчається у місті Лева, магія поезії знову нас поєднала.
Усім відомо, що музи опікуються усіма, хто прагне до прекрасного...

Читайте далі на сторінці "Золоте руно" ("Вірші ліцеїстів") 

Лабіринтами історії за ниткою Аріадни

Автор : Єжова Тетяна
Шановні допитливі аргонавти, не сумніваємось, що ви багато разів блукали лабіринтами, принаймні на папері, розгадуючи головоломки…

А чи знаєте ви, що слово лабіринт походить від слова Лабрис? Якщо ви завітаєте до бібліотеки ліцею, дізнаєтесь не тільки, що лабрис – це двостороння сокира, яка була широко розповсюджена в культурі догрецької мінойської цивілізації, а й про цю загадкову яскраву цивілізацію (першу відому в Європі), що отримала свою назву від імені царя Міноса, який жив у місті Кносс на острові Крит. Саме на ньому під час розкопок найчастіше зустрічаються кам’яні лабриси.

Термін Мінойська цивілізація ввів Артур Еванс - не тільки археолог, на рівні Шлімана, але й ентузіаст, який відновив деякі частини Кносського палацу й майстерно відреставрував дивовижні фрески. Вони намальовані дуже майстерно, а їхні деталі добре промальовані, згадаємо хоча б "Дельфінів", "Ігри з биком" або "Принца з ліліями".

Узагалі Крит – це застиглі в камені міфи.  Дедал, Ікар, Мінотавр, Тесей, Аріадна… Сам вітер, який грає серед колонад Кносського палацу, нашіптує міфічні оповіді...


Але поступ історії невблаганний. І ось уже Кносський палац - останнє свідоцтво існування мінойської цивілізації… Вона загинула через виверження вулкану...

Палац Кносса три рази (з інтервалом у 200 років) піддавався руйнуванню. Але його двічі відбудовували заново. Винуватець остаточного руйнування палацу - виверження вулкану Санторін. На початку був сильний землетрус, після якого мешканці острова, які перечекали стихію в безпечному місці, повернулися розчищати завали, але тут їх спіткало виверження вулкану.

Санторін - це діючий вулкан, що "прокидається" з катастрофічними наслідками раз на 20000 років. Існує теорія, що мінойці вижили. Напевно, це так. Можливо, не всі відразу повернулися відновлювати будинки і палац.

Точно про це можуть сьогодні розповісти цикади, які оглушливо скрекочуть на території палацу.

Як би хотілося розгадати цей загадковий візерунок, вишитий тонкою ниткою на полотні давньої історії.

Дорогі аргонавти, запрошуємо пройтися за цією ниткою Аріадни: прихід ахейців на Балкани (міф про Тесея (звільнення материкової Греції від політичної та економічної влади Криту) - прихід дорійців на Балкани - виверження Санторіну (що відбилося на всьому узбережжі Середземномор'я) і звільнитися від Мінотавра свого незнання ...




Рекомендуємо прочитати:

М. А. Кун "Міфи Давньої Греції".
К.І.Головацька "Крилатий кінь. Міфи Давньої Греції".
Рено М. "Тезей".
10 цивілізацій, які таємничо зникли.

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки 

Дивовижний світ Толкіна

Автор : Єжова Тетяна
3 січня виповнюється 125 років від дня народження відомого англійського письменника, "батька" жанру фентезі, професора Оксфордського університету, спеціаліста з давньої та середньовічної англійської мови  Джона Роналда Руела Толкіна. 

Толкіна вважають "батьком" сучасного жанру "фентезі" саме завдяки неймовірній популярності його творів.
 
Він створив дивовижний світ - Середзем'я, який майже  п'ятдесят років нездоланно вабить до себе мільони читачів. Нагадаємо, Середзем'я – це центральний континент у вигаданому Дж.Р.Р.Толкіним світі, де відбуваються головні події книг "Володар перснів" та "Хоббіт".

Письменник детально розробив його мешканців, флору, фауну і, авжеж, як талановитий лінгвіст, мови та діалекти кожного народу. 

Інтерактивна карта Середзем'я
Дж.Р.Р.Толкін для свого Середзем'я створив більш ніж 20 мов із різним ступенем деталізації. Талановитий письменник і філолог сконструював приблизно 15 ельфійських мов та діалектів (ельдарин, квен'я, сильдарин). Мови людей, гномів, ентів, орків використовувалися Толкіном здебільшого в іменах. Також він створив мову, якою говорив Мордор, назвавши її Чорною говіркою.

Середзем'я є основною територією вигаданого всесвіту Дж.Р.Р.Толкіна. Легендаріум Середзем'я складають кілька книжок, але основними з них є дві: "Хоббіт, або туди і назад" та трилогія "Володар перснів".

 "Хоббіт, або туди і назад" (1937)


Книга виникла із дитячої казки, яку Толкін вигадав для дітей. Письменник так захопився історією, що не просто записав її, а й намалював з синами карти своєї вигаданої країни – Середзем'я.

Книга оповідає історію одного походу маленького хоббіта Більбо Беггінса у компанії 13 гномів та мага Гендальфа. Метою їхньої подорожі була гора, повна скарбів, яка колись належала гномам.

Її у них відібрав страшний дракон Смауг, з яким і доведеться зіткнутися героями для того, аби повернути своє королівство.

"Володар перснів" (1954-1955)

 
Толкін вирішив продовжити історію про Середзем'я та описати події, які відбулися у недалекому (за мірками середземних жителів) майбутньому.

Більбо Беггінс залишає своєму племіннику Фродо магічний перстень, який він знайшов (викрав у бідного Голлума, скоріше) під час свого походу з гномами…

Окрім основної сюжетною лінії у кожній книзі Толкін надає енциклопедичні відомості про Середзем'я, розповідаючи про його жителів, флору та фауну.

Ілюстрації самого Толкіна демонструють уявлення автора про світ, який він вигадав.












 

Видано за життя

 

        1954-1955 - «Володар кілець» /The Lord of the Rings. Книга, ще в середині 1970-х років увійшла до числа найбільш популярних і видаваних книг у світі. Центральний твір Толкіна. Епопея, що оповідає про Середзем'я, була надрукована в 1954-1955 роках в Англії і через деякий час породила справжній толкінівський культ, який почався в США в 1960-і роки.
        1954 - «Дві фортеці» /The Two Towers
        1954 - «Братерство Кільця» /The Fellowship of the Ring
        1955 - «Повернення короля» /The Return of the King

    1949 - «Фермер Джайлс з Хема» /Farmer Giles of Ham
    1945 - «Балада про Аотру і Ітрун» /The Lay of Aotrou and Itroun
    1937 - «Хоббіт, або Туди і назад» /The Hobbit or There and Back Again- з цією книгою Толкін увійшов у літературу. Книга спочатку виникла як твір для сімейного кола - казку про хоббіта Толкін почав розповідати своїм дітям. Майже випадково потрапивши до друку, історія про пригоди хоббіта Більбо Беггінса несподівано завоювала широку популярність серед читачів різного віку. Вже в цій казці був закладений величезний міфологічний пласт. Зараз же книга відома більше як своєрідний пролог до «Володаря Кілець».
    1945 - «Лист кисті Ніггля» /Leaf by Niggle
    1925 - «Сер Гавейн і Зелений Лицар »(у співавторстві з EB Гордоном)
    1953 -« Повернення Беорхтнота, сина Беорхтхельма »/The Homecoming of Beorhtnoth Beorhthelm's Son(п'єса)
    1967 - «Дорога вдалину і вдалину поспішає» /The Road Goes Ever On(з Дональдом Суонн)
    1967 - «Коваль із Великого Вуттона» /Smith of Wootton Major
    1962 - «Пригоди Тома Бомбаділа і інші вірші з Червоної книги» /The Adventures of Tom Bombadil and Other Verses from the Red Book(цикл віршів).

Видано сином

 

Всі посмертні видання вийшли під редакцією сина письменника, Крістофера Толкіна.

    1980 - «Незакінчені сказання Нуменор і Середзем'я» /Unfinished Tales of N?menor and Middle-earth
    2009 - «Легенда про Сігурда і Гудрун» /The Legend of Sigurd and Gudrun
    2007 - «Діти Хуріна» /The Children of H?rin
    1977 - «Сильмариліон» /The Silmarillion
    1997 - «Роверандом» /The Roverandom
    1983-1996 - «Історія Середзем'я» /The History of Middle-earth.

Як не дивно, про знаменитого письменника навіть найпалкіші фанати трилогії «Володар кілець» знають небагато. Проте, його життя було насиченим і цікавим.


Дізнатися більше: 

 



Єжова Т.М. завідувач бібліотеки

 

- Copyright © Книжкова Одіссея - Date A Live - Powered by Blogger - Designed by Johanes Djogan -