Вибір богів олімпійських - вони це читали найбільше

Archive for 01/01/16

"Наповни сенсом кожну мить"

Автор : Татьяна Ежова
Шановні аргонавти! Впевнені, що ви знаєте і любите творчість Редьярда Кіплінґа. Тому нагадаємо вам, що 30 грудня 2015 р. виповнилося 150 років від дня народження вашого улюбленого письменника.

З Ред’ярдом Кіплінґом, одним із найславетніших письменників Англії, ми вперше зустрічаємося ще в дитинстві, читаючи про дивовижні пригоди Мауглі, про химерну кішку, яка «гуляла, як сама собі знала», або про чемне й допитливе слоненя, якого підступний крокодил ухопив за носа, що перетворився відтак на довгий хобот. Але спадщина Кіплінґа зовсім не вичерпується «Книгою джунґлів» та казками, однаково цікавими і для малечі, і для дорослих. До світової літератури Кіплінґ увійшов насамперед як визначний новеліст, автор нарисів та романів, що перевидаються й досі десятками мов, і, звичайно, як поет, віршами якого захоплювалися Марк Твен, Бертольд Брехт, Ернест Хемінгуей та багато інших знаних і незнаних письменників та їхніх читачів... 

Джозеф Редьярд Кіплінґ став першим англійцем, якому за літературну творчість присуджено Нобелівську премію (1907 р.). А його книжки побили усі рекорди за кількістю перевидань (у 1900 р. вийшло, наприклад, сімнадцяте  (!) видання «Балад з казарми»).   

Джозеф Редьярд Кіплінґ (1865-1936) — один з письменників, який зумів жити повноцінним життям, подорожувати багатьма країнами світу (Кіплінг об'їздив   півсвіту,   довго   жив у Сполучених Штатах, відвав Китай, Японію, Австралію, Африку), познайомитися з безліччю людей. Він відкрив таємниці прекрасних людських стосунків, написав багато книг про героїв, які за будь-яких обставин залишаються вірними високим моральним принципам і законам. 

Редьярд Кіплінґ значну частину своїх творів присвятив художньому дослідженню питання, як людина, відкриваючи новий світ, зберігає цілісність своєї особистості. Його вірш «Якщо» можна сприйняти як послання-заповіт мудрого наставника, звернене до кожного з нас.

У вірші Кіплінґа «Якщо» звертає на себе увагу поєднання суперечливих явищ буденного життя. Ліричний герой на початку вірша мусить зберігати спокій всупереч загальній паніці, щоб далі поставити все на кін. У вірші поєднуються фантазія, романтика, мудрість філософа і простота воїна. Використані лексичні засоби показують перевагу високих моральних цінностей над нетривкими матеріальними здобутками.

Анафора (єдинопочаток) дозволяє автору окреслити кожний з надзвичайно важливих моментів людського життя і таким чином створити певну модель світосприйняття і способу поведінки в екстремальних ситуаціях. Поет веде свого ліричного героя саме до таких рішень, які творять людину. Кіплінг передає почуття ліричного героя у стані між життям і смертю. Але увага автора зосереджена не на приреченості героя, а на сприйнятті надзвичайних ситуацій як буденних. Отже, коли людина у щоденному житті керується нормами та правилами, прийнятними для людського суспільства, то у час випробувань вона чинить згідно з виробленими оцінками, із сформованими поняттями обов'язку, відповідальності, моральної стійкості.

Ідеал Кіплінґа — перемога активного творчого людського духу над усім закляклим і нерухомим,— із рідкісною силою стверджений насамперед його поезією, лишається близьким і зрозумілим для будь-якої епохи, і в цьому, напевно, й полягає таємниця високої внутрішньої напруги, з якою й тепер звучать нам поетові вірші. Не випадково до їх популяризації прикладались такі прекрасні перекладачі, як М. Лозинський, М. Гумільов, С. Маршак, К. Симонов, Є.Сверстюк, В. Стус.
 
Протягом свого життя людина прагне осягнути навколишній світ. Як охопити красу, велич, як відрізняти прекрасне від потворного? Чи варто витрачати час на накопичення матеріальних статків? А може, найважливіше — бути людиною?


Р. Кіплінґ  

Синові

Переклад Василя Стуса

Коли ти бережеш залізний спокій
всупір загальній паніці й клятьбі,
коли наперекір хулі жорстокій
між невірів ти віриш сам собі.

Коли ти вмієш ждати без утоми,
обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому
і власним не хизуєшся добром.

Коли тебе не порабують мрії,
в кормигу дум твій дух себе не дасть,
коли ти знаєш, що за лицедії —
облуда щастя й машкара нещасть.

Коли ти годен правди пильнувати,
з якої вже зискують махлярі,
розбитий витвір знову доробляти,
хоча начиння геть уже старі.

Коли ти можеш всі свої надбання
поставити на кін аби за мить
проциндрити без жалю й дорікання —
адже тебе поразка не страшить.

Коли змертвілі нерви, думи, тіло
ти можеш знову кидати у бій,
коли триматися немає сили
і тільки воля владно каже: стій!

Коли в юрбі шляхетності не губиш,
а бувши з королями — простоти,
коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
нічим тобі не можуть дорікти.

Коли ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: ти єси людина
і землю всю своєю назовеш.

Р. Киплинг 

Владей собой... 

(перевод М. Лозинского)

Владей собой среди толпы смятенной,
Тебя клянущей за смятенье всех,
Верь сам в себя, наперекор вселенной,
И маловерным отпусти их грех;
Пусть чac не пробил, жди, не уставая,
Пусть лгут лжецы, не снисходи до них;
Умей прощать и не кажись, прощая,
Великодушней и мудрей других.

Умей мечтать, не став рабом мечтанья,
И мыслить, мысли не обожествив;
Равно встречай успех и поруганье,
Не забывая, что их голос лжив;
Останься тих, когда твое же слово
Калечит плут, чтоб уловлять глупцов,
Когда вся жизнь разрушена, и снова
Ты должен все воссоздавать с основ.

Умей поставить, в радостной надежде,
На карту все, что накопил с трудом,
Все проиграть, и нищим стать, как прежде,
И никогда не пожалеть о том,
Умей принудить сердце, нервы, тело
Тебе служить, когда в твоей груди
Уже давно все пусто, все сгорело,
И только Воля говорит: "Иди!"

Останься прост, беседуя с царями,
Останься честен, говоря с толпой;
Будь прям и тверд с врагами и друзьями,
Пусть все, в свой час, считаются с тобой;
Наполни смыслом каждое мгновенье,
Часов и дней неумолимый бег,
Тогда весь мир ты примешь во владенье,
Тогда, мой сын, ты будешь Человек!


Redyard KIPLING

IF

If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too;
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, don't deal in lies,
Or being hated, don't give way to hating,
And yet don't look too good, nor talk too wise.

If you can dream - and not make dreams your master;
If you can think - and not make thoughts your aim;
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you've spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build'em up with worn out tools.

If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings,
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: "Hold on!"

If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings - nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much;
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds' worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that's in it,
And - which is more - you'll be a Man, my son!

 Felici navigatione!

 Єжова Т.М., завідувач бібліотеки

- Copyright © Книжкова Одіссея - Date A Live - Powered by Blogger - Designed by Johanes Djogan -