Вибір богів олімпійських - вони це читали найбільше

Свято наближається!

Автор : Татьяна Ежова

Новорічні зустрічі у Літературній майстерні


Яке щастя, коли на новорічні свята та Різдво зустрічаються добрі друзі. У передноворічні дні у бібліотеці ліцею зібралися разом учасники Літературної майстерні, які стали вже добрими друзями, на тепле, світле свято, щоб наповнити свої серця теплом, веселощами та гарним настроєм. Для цього добрим друзям потрібно небагато: цікаві ігри, красива, життєрадісна музика, сердечні вітання. Ми всі разом постаралися, щоб все це було на нашому святі.


Єжова Т.М., завідувач бібліотеки, підготувала веселу новорічну вікторину, в якій взяли участь всі гості.  Увесь грудень ми живемо в очікуванні дива. Тому доречна була чарівна скринька бажань з таємничими згорточками, яка подорожувала по колу, та чудесний адвент-календар, у якому учасники знайшли побажання для кожного на наступний рік, а назад поклали свої загадані бажання. До речі, у шухлядки цього календаря заглядали й "справжні" Дід Мороз і Снігуронька, по сумісництву учні  9 ПМВ класу, які вітали із святами ліцеїстів протягом усього дня.


Ми всі чекаємо й готуємося до веселих новорічних свят, тому учасники заходу разом написали жартівливу телеграму головному герою свята - Діду Морозу, та підготували невеличку поетичну програму – прочитали вірші про зиму класиків української та світової літератури. Усі були приємно вражені, що під час заходу було святкове чаювання з солодощами. Родзинками заходу стали виступ Чечуй Єлизавети, учениці 9 ІНФ класу, яка виконала декілька імпровізацій на гітарі, та фрагмент фантастичної книги, який прочитала автор - Мартинова Катерина, учениця 8 ІНФ класу.


Тетяна Миколаївна побажала всім учасникам завжди залишатися трохи дітьми, і тоді двері в чарівну казку завжди будуть відкриті. Тож свято вдалося: ми не тільки зустрічали Новий рік, а й придбали багато нових друзів, а це, як відомо, хороша прикмета!


Єжова Т.М., завідувач бібліотеки
Колажі автора

Авторка коронованого роману - в ліцеї!

Автор : Татьяна Ежова

 Зустріч із Наталією Матолінець

Передноворічні дива вже почалися! Безцінним подарунком напередодні свят, 14 грудня, стала зустріч ліцеїстів із Наталією Матолінець, сучасною молодою письменницею, переможницею конкурсу «Коронація слова 2017» за роман «Гессі», яка завітала до нашого міста зі Львова на ІІІ Південний фестиваль книги та читання «Книжковий Миколай».


Чудеса відбуваються завжди несподівано. У той самий час, коли пані Наталія розповідала учням про історію створення коронованого роману «Гессі», її друга книга «Варта у Грі» здобула перемогу «Топу БараБуки» 2018 року в номінації «Дебют року в прозі», яку обрали експерти з проекту підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» 14 грудня в Національному музеї Тараса Шевченка. 


Але про це ми дізналися трохи пізніше. А на зустрічі, яку організували Єжова Т.М., завідувач бібліотеки ліцею, та Юлія Чернієнко, співробітник Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, вирував містичний світ книжок пані Наталії.

Пані Юлія, ведуча заходу, «відстежувала» хід чарівного годинника, стрілки якого за її сценарієм показували зміни епох й героїв, різні країни та місця натхнення. Ліцеїсти засипали авторку запитаннями про творчість і улюблених письменників, про враження від подорожей і вплив від них на створення персонажів романів, про досвід ілюстратора та багато інших.


Ми дізналися, що головне для Гессі, центрального персонажу роману, – робити людей щасливими. Щож, саме це сьогодні вдалося нашій гості – Наталії Матолінець – вона нас зробила щасливими!


Вітаємо нашу гостю з сьогоднішньою новою перемогою, бажаємо їй нових романів і нових перемог та сподіваємось на наступну зустріч!

Після автограф-сесіі

А наших читачів запрошуємо скоріш прочитати обидва романи, які поповнили фонд бібліотеки ліцею!

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки ліцею
Колаж автора
 



Світ живопису Анатолія Кичинського

Автор : Татьяна Ежова

Зустріч ліцеїстів із письменником та художником

Учням 8 РГФ класу сьогодні випала нагода зануритися в наповнений барвами і світлом живописний світ майстра поетичного слова й живопису Анатолія Кичинського, зустріч з яким відбулася в дні проходження ІІІ Південного фестивалю «Книжковий Миколай».

Жваве спілкування ліцеїстів з одним із найвідоміших сучасних поетів-ліриків, нашим земляком, лауреатом Національної премії імені Т.Г. Шевченка, літературних премій: обласної ім. І. Кулика, усеукраїнських ¬ ім. Павла Усенка, Бориса Нечерди, лауреатом міжнародних фестивалів поезії “Київські лаври” та “Слов’янські обійми” (Болгарія),  володарем Міжнародної літературної премії ”Летюче срібне перо” (Болгарія) було сповнене лірикою, роздумами про головне в житті, філософськими пошуками.
 
Вірші з нової збірки, прочитані автором, переносили слухачів і до Трипілля, і до квітучих садів над рікою або на нескінченні спіралі степових доріг, обережно гойдаючи на хвилях сивої ковили.

 
Майстер презентував сповнені безмежною любов’ю до рідного краю живописні роботи «Місячна ніч», «Херсонщина степова», «Вечірня заграва», «Дорога вздовж осені», «Переджнив’я України» та багато інших і подарував ліцею декілька фотокопій своїх картин.
Теплі враження від сьогоднішньої зустрічі можна буде пригадати нашім читачам, відкривши вісімнадцятої збірку А. Кичинського «Жива і скошена тече в мені вода», яка поповнила фонд бібліотеки ліцею.

Ліцеїсти вдячні Анатолію Івановичу за цікаве спілкування та сподіваються на наступні зустрічі.

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки
Колаж автора

«Цінуйте тих, хто серцем чує!..»

Автор : Татьяна Ежова

Засідання Літературної майстерні 

Безкраї простори наших степів з’явилися з-під легких змахів літературного пензля ліцеїстів - поетів-аматорів, яких зібрала Літературна майстерня бібліотеки ліцею 21 листопада 2018 р. Вони окрасили різнобарвними поетичними рядками наші небосхили й водограї, поля й лани, озера та ліси.

Ведучі Борідько Ольга та Кравченко Єлизавета, учениці 8 ІНФ класу,  не тільки направляли хід заходу під назвою «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», а й долучалися до читання авторських поезій.


Учасники Омельчук Анна (9 ІНФ), Бєляєва Марія (9 РГФ), Борідько Ольга (8 ІНФ), Чечуй Єлизавета (9 ІНФ), Савка Іванна (8 МПН) читали свої вірші про безмежну любов до нашої країни, до природи, розмірковували про дружбу та кохання, ділилися найпотаємнішими думками.


Сьогодні лунали вірші Ліни Костенко у виконанні Бєляєвої Марії, з 9 РГФ класу, та вірш "Хотіла б я піснею стати" Лесі Українки, який натхненно прочитала  Гідулянова Юлія, учениця 8 РГФ класу.
 
Неочікуваним і радісним сюрпризом стала участь у заході талановитої поетеси, випускниці ліцею Левакіної Анастасії, яка зараз проходить практику в ліцеї. Вона прочитала свої нові поетичні твори й пообіцяла взяти участь у наступній Літературній майстерні.


Насамкінець Єжова Т.М., завідувач бібліотеки, запропонувала гру «Назви автора». За правильну відповідь учасник отримував картку-сувенір із віршем загаданого українського поета та з афоризмами Григорія Сковроди на звороті.
  
Поезія допомагає нам жити разом. Найтонші та найглибші почуття випромінюють ті,  «хто серцем чує». Сподіваємось, що всіх учасників Літературної майстерні назавжди заполонило чарівне поетичне слово.


Єжова Т.М., завідувач бібліотеки
Колажі автора

«Мій шлях до духовного ідеалу. Що я люблю читати?..»

Автор : Татьяна Ежова

Акція «Відкрита стіна»

У бібліотеці Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова ХМР при ХДУ в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек проведено  акцію «Відкрита стіна» під назвою «Мій шлях до духовного ідеалу. Що я люблю читати?..».


Це традиційна виховна акція бібліотеки ліцею надала можливість не тільки прочитати учням цікаві висловлювання відомих людей про читання, а й поділитися власною думкою та порекомендувати свою улюблену книгу одноліткам.


Проведена акція спрямована на популяризацію книги, вивчення читацьких уподобань та інтересів, формування інформаційної культури молоді. До того ж, вона стала улюбленою формою інтерактивної взаємодії між учнями та організатором.

Єжова Т.М.,
завідувач бібліотеки
Колажі автора

«Давайте почитаємо! Перші кроки в Літературу»

Автор : Татьяна Ежова

Засідання Літературної майстерні

 

Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. 17 жовтня відбулося перше засідання Літературної майстерні у бібліотеці ліцею під назвою «Давайте почитаємо! Перші кроки в Літературу».


Ведучі літературного заходу Шкуренко Єлизавета, Мартинова Катерина, Дронова Олександра, учениці 8 ІНФ класу, направляли  хід вечора і пропонували долучитися до певного його розділу юних поетів, які порадували своїми творами шанувальників поетичного слова.


Хороші вірші - завжди таємниця. Тож коли звучали вірші Афанасьєвої Софії про дуже-дуже особисте; Савки Іванни (8 МПН) про Україну, природу, зокрема декілька - про чарівність моря; Костюк Світлани (8 ПНФ) про Україну, ліричні поезії; Силецької Яни (9 РГФ), неймовірно цікаві вірші у жанрі дитячої поезії; Чечуй Єлизавети (9 ІНФ), яка прочитала власні ліро-епічні твори, баладу, поезії про любов, про матір, натхнення; Мартинової Катерини (8 ІНФ), яка здивувала і заінтригувала усіх фрагментом з власної книги у жанрі фентезі, у затишний зал бібліотеки незримо завітали й музи поезії з далекого Парнасу, що відчули і учасники, і гості літературного заходу.

На вечорі звучав аудіо-фрагмент «Гонта в Умані» у виконанні Сергієнко Олександри, випускниці минулого року, з поеми Т.Г. Шевченка «Гайдамаки», який вона напередодні принесла до бібліотеки, бо дуже хотіла взяти учать у літературному заході. Тож наші активні літератори минулих років традиційно беруть участь у творчих вечорах, навіть знаходячись далеко, вже у потягу, вони заочно присутні у залі.


Завідувач бібліотеки подякувала присутніх за активність і відкритість, побажала великих творчих успіхів, натхнення та наснаги й запросила до нової зустрічі в листопаді.


Сподіваємось, що світ побачить ще не один збірник чудових творів майбутніх поетів та прозаїків, сьогоднішніх аматорів слова, які вже зараз чують, як шепоче дощ, співає квітка, сміється небо й можуть говорити про прекрасне не буденно, а римованими словами.

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки
Фотоколажі автора




«Читаємо! Слухаємо! Творимо!»

Автор : Татьяна Ежова

Музично-поетична п’ятихвилинка

Поезія - це дивовижна річ. Вона змушує нас по-новому дивитися на світ. Вона дає можливість висловити свої почуття, які накопичилися в серці. Поезія підносить нас над світом повсякденності, буденності, збагачує духовно. Вона допомагає нам бути більш добрими, рішучими, ніжними, мужніми.


Саме такі думки народжувались під час музично-поетичної п’ятихвилинки «Читаємо! Слухаємо! Творимо!», яку провела Єжова Т.М., завідувач бібліотеки ліцею, в рамках проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, що цього року проводиться під гаслом «Шкільна бібліотека - центр творчого розвитку дитини» й присвячений 100-річчю від дня народження В. О. Сухомлинського.


Учениці  8 ІНФ класу Борідько Ольга, Мартинова Катерина та Кравченко Єлизавета прочитали свої поезії та заінригували присутніх обіцянкою прочитати ще більше авторських творів на Літературній майстерні «Давайте почитаємо! Перші кроки в Літературу», яку анонсувала Тетяна Миколаївна, запросивши 17 жовтня усіх шанувальників поетичного слова взяти в ній участь.


Єжова Т.М., завідувач бібліотеки
Фотоколажі автора


Кубик Рубіка - за 13 секунд, або Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу хто ти!

Автор : Татьяна Ежова
Спокійну впевненість, доброту та інтелігентність випромінює талановита ліцеїста, відмінниця Самойленко Олександра, яка навчається у 9 МПН класі, на спеціальності «Медицина»! 

У п'ятірку своїх улюблених книг Олександра включила Чарльза Діккенса, та й ще "Крамницю старожитностей" - атмосферний роман, у якому стільки світла, доброти, щемливої туги, довіри до людей, самопожертви!

Так, цей роман так добре читати зимою, біля яскраво палаючого каміну, як і його "Різдвяні повісті". Впевнена, що саме це неспішне, затишне читання
на зимових канікулах надихнуло Олександру на створення маленької акварельної казки, яку найближчим часом, сподіваюся, ми ще побачимо.

А ще Олександра за 13 секунд збирає кубик Рубіка! Це свідчить про її миттєву реакцію, блискучу комбінаторику, розвинуте логічне мислення.

А сьогодні давайте помилуємося її чудовими соняшниками і побажаємо Олександрі здійснення мрій, великого успіху та натхнення!

"Соняшники" О. Самойленко


Книги, які рекомендує прочитати Самойленко Олександра:

1. Джоан Гарріс "Шоколад";
2. Денієл Кіз  "Таємнича історія Біллі Мілліґана";
3. Енн Тайлер "Котушка синіх ниток;
4. Маркус Зузак "Книжковий злодій;
5. Чарльз Диккенс "Крамниця старожитностей".

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки

Перемога ліцеїстки – юної письменниці-фантаста

Автор : Татьяна Ежова
Урочисте нагородження переможців V відкритого літературного конкурсу для дітей та молоді у жанрі фентезі та фантастики "ФантФест" відбулося  2 квітня у Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки.


Учасниками літературного змагання стали представники не тільки Херсонської області, а й Харкова, Кропивницького, Тернополя, Києва, Шацька Волинської області.

Тому нагорода Шеховцової Анастасії, учениці 8 ІНФ класу, яка перемогла в номінації "Яскрава образність твору" з оповіданням "Кольори веселки" – це дуже вагома сходинка до її яскравого письменницького майбутнього.

Вітаємо! Так тримати!

Докладніше про урочистості та нагородження – тут

Про урочистий фінал конкурсу – тут


Прочитати твори конкурсантів можна тут



Шеховцова Анастасія
 
Кольори веселки

 
Заплющте очі.
Що ви бачите? Темрява, пустота та й годі.
Відкрийте їх.

У ту саму мить для вас відкривається цілий світ, повний кольорів та світла. Скільки дивовижного ви зможете побачити! Гори, ріки, водоспади, маленькі будиночки та великі споруди. Але найголовніше ви маєте змогу дивитися на небо, сонце та на людей.

А тепер уяви, що ця моторошна темрява переслідує тебе завжди та всюди. Коли думаєш про це, кров холоне в жилах. Таких людей звуть “сліпими”, а кольори, що наповнюють кожен наш день, для них просто слова.
…………

- Але ж, мамо! Я НЕ ХОЧУ СПАТИ ЗАРАЗ! Прочитай мені ту книгу, що мені до вподоби!
- Але ж Лінн, сонечко, але єдина казка, яку ми перечитуємо кожен вечір! Може, спробуємо ту, що я придбала на минулому тижні? - відповіла Клара, її мати.
- Ні! Я хочу про веселку та магію!
- …Гаразд, але потім ти лягаєш спати і крапка.
- Ну дооообре. - Ліннет  ще не хотіла спати, але якщо це заради книги, жертва була того варта.
Вона зручно вмостилася в ліжку, вкрилася теплою ковдрою і приготувалася поринути в магічний світ, повний чудес та світла.
………
-    Не бійся, - мовив Чаклун, - я візьму тебе в країну, де страх невідомий, а земля вкрита різнокольоровими квітами.
Маленька Принцеса підвелася, витерла сльози та посміхнулась.
Добродій взяв її за руку і стримав свою обіцянку.
“Цей світ жорстокий та повний несправедливості, але кожен з нас заслуговує на здійснення своїх бажань”.
………..
Клара дочитала останню сторінку книги і подивилася на доньку, яка тихо лежала із заплющеними очами.
-    Задрімала, напевно, - подумала Мати, але як тільки вона закрила книгу та підвелась, маленька рука схопила її спідницю.
“Мамо, але чи здійсниться…моє бажання? Чи відкриються моїм очам барви цього світу?”
Повернути зір сліпому- неможливо.
Але чи знає про це 5-річна дівчинка? Так, вона знала. Минулого візиту до лікаря вона випадково почула їх розмову:
“Нам шкода, але нема такої операції з відновлення зору. Ви повинні розуміти, що ми не чарівники, і цим все сказано”.

Ці слова повторювалися в її голові постійно. Неможливо. Вона ніколи не зможе дізнатися як виглядають речі, до яких вона доторкається, побачити небо, сонце, воду в річках або озерах… Це неможливо. Ліннет ніколи не дізнається, що таке кольори або веселка, а моторошна темрява навіки буде її єдиним супутником. Чому, за що її так покарали?! Дівчинка не хотіла приймати правду. Таку правду. Увесь біль, який вона відчувала, виливався в  сльозах. Гарячих, що котилися по її щоках. Цей світ великий, неосяжний, прекрасний, кольоровий… Такі думки робили їй гірше, але це правда, яку вона ніколи не побачить.

-    Лінн, люба, мені шкода, так шкода…, - мати з очима, що були повні сліз, міцно обійняла її. - Вибач…
Через деякий час плач дитини припинився, вона заснула.
“Ох, сонечко, якби ж існували чарівники..”- промовила Клара і невелика сумна посмішка з’явилася на її ще молодому, гарному обличчі.
.……………

”Який приємний голос…Кому він належить?”- Лінн підвелася і пішла до джерела звуку.


Подивися на небо – побачиш зірки,
Могутнього Місяця дітки вони,
А їх не злічити, як ліхтарі,
Вони вкажуть вірну дорогу тобі.
Чи чуєш ти дзвін?
То їх лункий сміх,
Як би ж я до них потрапити зміг…
Не знав би я зла, не знав би я горя,
І вибрався б я із отрутного моря,
Що в себе вбрало всі страхи мої…
Догори заберіть мене, зірочки…

Їй здалося, що чим ближче голос ставав, тим тепліше їй ставало на душі. Таке приємне відчуття… Ніби всі страхи та тягарі зникають, а приємна мелодія розноситься навколо тебе.

Раптом відбулося те, чого дівчинка не могла очікувати зовсім. Вона побачила маленьку пляму чогось сліпучого, чогось яскравого… Лінн підходила ближче, ближче, ближче, і кожен раз, промінчик збільшувався і ріс. Вона ніколи не бачила нічого, окрім темряви, а це було щось нове, щось вабливе…

Несподівано промінь став занадто яскравим, тому Ліннет заплющила очі… Наступну мить вона ніколи не забуде… Вона бачила. ВОНА БАЧИЛА! Її очам відкрився вигляд на прекрасну долину, повну речей та істот, яких вона навіть уявити не могла! А кольори… Вона могла дивитися на них та милуватися годинами… Але хоч вона і знала назви, який з них яких сказати не могла.

- Вітаю, юна леді, - незнайомець у довгому вишуканому світлому вбранні підійшов до неї, - Я Ліндель, тутешній чарівник і лікар.
- Доброго дня, пане, а що це за місце?
- Країна заповітних бажань або місце, де все можливо. Усе, що тебе оточує, створено з найдивніших та найпрекрасніших думок і мрій людей.
- Але, перепрошую, як тут опинилася Я?
- Ну, пояснити це легко, бо кожен відвідувач мав мрію. Таку, що здійснити неможливо. А ти, напевно, Ліннет, чи не так?
- Так, це я! Ви не могли б розповісти більше про цю крану ? І що це за дивні тварини?
- Це фантасти, вони отримали те, що хотіли, але заплатили певну ціну за це.
- …Зрозуміло. А це що? - Вони йшли через магічний ліс, наповнений тим, що навіть найбільшому фантазеру уявити буде дуже складно.
- Кристали мрій. Доки вони сяють, існує ця країна.
- А поки люди мріють сяють ці кристали?
- Так, - відповів Ліндель, подивився їй в очі та посміхнувся. - Але.. Як довго ти збираєшся тут знаходитися, люба?


Лінн застигла на місці. Голос чарівника, що був таким лагідним, приємним і таким заспокоюючим, став холодним і моторошним, а очі, наповнені теплом хвилину тому, стали скляними. У цю мить вона згадала все. Казку, сльози, лікарі, недосяжні мрії та.. Маму. Як вона могла забути!?

- Скільки ще я можу знаходитися тут?
- Залежить від тебе, - його постать все більше нагадувала одну із цих магічних істот, світле волосся побіліло, а очі стали більшими. - Ти можеш піти, а можеш залишитися, але за певну плату, звичайно.
- За певну плату… Яку саме?
- Ну, по-перше, ти почнеш перетворюватися на фантаста і станеш одним із мешканців цієї країни. А по-друге, ти не прокинешся в тому світі. 

Вона не могла залишитися. Через що пройшла та пройде її мати? Як тяжко їй було? Але…Бачити – це її мрія, яку вважали неможливою, і тут вона отримує все, що хотіла, але може втратити в той же час.

- Ти не маєш багато часу, адже трансформація у фантаста почнеться через годину, - нагадав Ліндель, - Тому вирішуй швидше.
- Я… Я піду додому.Він посміхнувся і подивився на небо
- Так просто? Адже ти втратиш все, ти не будеш жалкувати?
- Ні, бо я не втрачу все, адже моя мати завжди була зі мною і підтримувала мене! - сльози котилися по її щокам і, падаючи на землю, перетворювалися у кристально чисті самоцвіти, що світилися яскравіше, ніж деякі в лісі.

Рослини, які оточували її, почали розквітати та сяяти, а одна з них, розкрилася на місці, де впала її сльоза, і була ця квітка найчарівнішою з усіх. Чарівник зірвав її, посміхнувся та промовив:
-    Здається, тобі не потрібно нічого втрачати.

Ліндель дав рослину дівчинці, обійняв її та промовив останні, прощальні слова:
-    Іди, бо на тебе вже чекають….
Темрява… Невже знову, як вона розплющить очі, це буде єдиним, що вона бачитиме? Як боляче розуміти, що ти не побачиш знов ці кольори, рослини, істот, чисте блакитне небо….
- Сонечко, прокидайся! - Лагідний голос її матері заспокоював, тому вона вирішила розплющити очі та… - Я піду за покупками, люба, ти не хотіла б нічого?

- Я бачу… Мамо, я бачу!

Вона кинулась обійняти її, а сльози знов наповнювали її очі, але тепер це були сльози щастя.
А за вікном чисте блакитне небо прикрашала веселка.

Уміння бачити красу: ліцеїсти — переможці фотоконкурсу «Моя Україно!»

Автор : Татьяна Ежова
21 березня 2018 р. урочистості з нагоди нагородження переможців міського етапу Всеукраїнського заочного конкурсу робіт юних фотографів «Моя Україно!» та міського етапу обласного заочного конкурсу робіт юних фотографів «Пам’ять» зібрали усіх шанувальників мистецтва фотографії.
Свято фотоаматорів відбулося у Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені О. Гончара. На фотоконкурс «Моя Україно!» було представлено майже 700 світлин від 43 навчальних закладів м. Херсон.


За підсумком роботи поважного журі серед переможців міського етапу є ліцеїсти:

у старшій віковій групі:

Комарова Наталія, учениця 11 УІФ класу за фотороботу «Ніхто не знає, які в нього сили, поки їх не використає» - І місце;

Комарова Наталія, учениця 11 УІФ класу за фотороботу «Пливе човен, води повен» - ІІ місце;

Буданова Діана, учениця 11 ПНФ класу за фотороботи «З букетом без смертників», «Золоте руно» - ІІІ місце;

у середній віковій групі:

Зейналов Олександр, учень 9 ЕПМ класу за фотороботу «Вечір на морі» - І місце;

Буданова Анжеліка, учениця 9 ІНФ класу за фотороботи «Юність», «Молодята» - І місце


Професійні фотографи, члени жюрі, серед яких були і члени Національної спілки кінематографістів України, фотохудожники, заслужені працівники культури України, керівники фотоклубів і фотостудій відмітили щирість та високий художній рівень конкурсних робіт, поступове зростання майстерності авторів і побажали їм подальшої творчої самореалізації.



Вітаємо наших переможців! 

Побажаємо успіху 
нашим талановитим фотографам 
на обласному етапі! 

Подивитися роботи ліцеїстів учасників та переможців фотоконкурсу "Моя Україно!" можна тут.

Фотовиставка у залах бібліотеки
Фотовиставка у залах бібліотеки
Фотовиставка у залах бібліотеки

Єжова Т.М., завідувач бібліотеки

Колажі автора



 



- Copyright © Книжкова Одіссея - Date A Live - Powered by Blogger - Designed by Johanes Djogan -